Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Жадан - о главном

Читаю "Месопотамію" Жадана. Первая часть - цикл рассказов, вторая - цикл стихов, нередко с теми же персонажами. Читаю вперемешку.

Ще нічого немає. Зелена ніч,
і в кожної тиші міра своя.
І знаючи, скільки потрібно сторіч,
щоби з'явилась найперша річ,
він вимовляє її ім'я.

Немов відчиняє нічне вікно
і ловить напружено кожен рух,
сподіваючись на щось все одно,
і небуття важке полотно
покірно дається йому до рук.

І все, що буде з ними тепер –
гольфстріми, айсберги мертвих морів,
щоденний рух повітряних сфер,
спів кашалотів і крик химер,
поява запахів і кольорів,

коріння трав і листя дерев,
озерні льоди і пташиний свист,
руди і вугілля натруджений трем,
слухняних тварин шепіт і рев,
жага лунких торговельних міст,

вогонь, що спалює кораблі,
смерть на темних шовках знамен,
згаслі зірки на високому тлі,
тихі мерці в літній землі,
кров, ніби лава в покладах вен:

прийде все, що мало прийти,
і зникне все, що колись було,
як мито за явлені їм світи,
за голос із домішками темноти,
за видих у вивільнене тепло.

І знаючи все, що чекає на них,
він все ж вимовляє її ім'я,
зіткане з приголосних і гірких голосних,
доки йому підступає до ніг
ніжності сутінковий сніг,
любові смарагдова течія.

* * *

Бої без правил – заробіток святих,
коли суддя щось кричить і натовп затих.
І молоді апостоли б’ються
проти місцевих,
себто проти чужих.

І Ісусу теж намотують бинти на кулаки,
і виштовхують в коло, ніби в води ріки,
і проти нього стоїть юний вантажник,
і, вітаючись, не подає руки.

І коли Ісус падає на циркове сукно,
коли зісковзує в пекло, кудись на дно,
тіло його стає ламке, мов хліб,
а кров – суха, як вино.

Але хтось кричить йому в спину: «Давай, зберись!
Згадай усе, що ти говорив нам колись!
Якщо ти не встанеш, про це дізнаються всі,
відразу і скрізь!

Підіймайся й бийся, як умієш лиш ти!
Вали цю наволоч! Не давай йому звідси піти!
Кожна твоя перемога –
ще один крок до мети!

Жодного прощення тим, хто боявся між рік і трав!
Жодної ласки Господньої, жодних прав!
Давай, ти ж стільки разів
падав і помирав!

Вони всі тут – зрадники і слабаки!
В них замість совісті – зябра,
замість крил на спині – плавники!
Вали їх, Спасителю, рань об них
кулаки!

Вали їх за їхню слабкість і їхні плачі!
Вали за те, що вони про все забувають вночі!
За те, що вони дивляться на власну смерть,
мов глядачі!

Вони все одно не слухають ні нас, ні тебе,
їх ніщо не врятує, їх ніщо не гребе,
знищуй їх, Господи, доки вони самі
не винищили себе!

Знищуй їх за їхню продажність і їхню лінь,
за їхню зсученість, що залягла в кожному з поколінь,
за хитрість, яку вони вплітають
до своїх молінь!»

...І він підіймається, і спльовує чорну кров,
підіймається, потім падає, потім підіймається знов.,
і вантажники шепочуться, ну ось, знову
смертю смерть поборов.

І валить правим прямим просто під дих!
За кожне із заподіяних ними лих!
Оскільки бокс – справді справа завзятих
і молодих.

І юний вантажник, вилітаючи із життя,
встигає йому подякувати, тішачись, як дитя,
мовляв, блажен, хто вірить
у спасіння і забуття.

І апостоли прикладають йому рушник до лиця,
і говорять, що вірили йому до кінця.
І той, хто ставив на нього,
ставить далі
так само –
на досвідченого бійця.
Tags: texts, Жадан
Subscribe

  • А где-то там

    скоро выйдет в свет альбом Чарльза Весса "The Art of Stardust" о том, как они с Гейманом работали над этой книгой; и "Властелин Колец" с рисунками и…

  • Тим часом

    "Рідна мова" випустила сьомого "Сендмена". Не без моїх приміток.

  • Четвертый сюжет Борхеса

    Заглянул в интернет-магазин - а что покупают вместе с нил-геймановским "Сэндменом"? А вот что. Экие любители мифологий.

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments