Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Чеслав Мілош. Втеча

Коли місто спалене лишали ми за собою,
На шляху польовім до неба здіймаючи очі,
Я казав: «Хай сліди по нас заростають травою,
Хай у вогні замовкають голоси пророчі,
Хай померлі померлим розповідають, що сталось,
Нам судилось новий народ народити по цій пустелі,
Вільний від зла і щастя, яким десь там спалось.
Ходімо». А меч вогняний відчиняв для нас землі.

Гошице, 1944
Переклад Сергія Жадана


Czesław Miłosz. Ucieczka
Kiedyśmy z płonącego uchodzili miasta,
Na pierwszej drodze polnej wstecz zwracając oczy
Mówiłem: "Niechaj trawa nasz ślad pozarasta,
Niechaj w ogniu umilkną wrzeszczący prorocy,
Niech umarli umarłym mówią, co się stało,
Nam znaczono gwałtowne, nowe zrodzić plemię,
Wolne od zła i szczęścia, które tam drzemało.
Idźmy". A miecz płomieni otwioerał nam ziemię.
Tags: texts, Жадан
Subscribe

  • Взирая из-под столика

    "Власть развращает; абсолютная власть развращает абсолютно". Этой фразой лорда Эктона так привыкли описывать ХХ век, что забывают - она сказана в…

  • «Мороз»

    До речі, про Олексу Стороженка. Маю питання до історично обізнаних френдів. В оповіданні «Закоханий чорт» той самий чорт каже герою, що запорожців…

  • Одна буква / одне прізвище

    Как прекрасно известно текстологам, от ошибки, возникшей один раз, очень трудно избавиться – особенно если никто этим и не думает заниматься. Два…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments