Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Коряк

З поеми Максима Рильського «Чумаки. Октави» (1924):

1.
В повітрі дощ, і гречка пахне тепло,
Немов розлився бурштиновий мед;
Косар на луці косу дзвінко клепле,
Деркач біжить, шаліючи, вперед, –
І я відроджуюсь, мовляв, «из пепла»,
І знов стаю не «спец», але поет,
Котрий, як каже олімпієць Ґете,
До птиці схожий, як і всі поети.

2.
Пригріє сонце, заблищить вода,
День випливе із оксамиту ночи;
Верба сріблиться, наче борода
Чи шевелюра на главі пророчій, –
І він, немов би цього й дожида,
Співа що хоче і співа як хоче,
Хоч би сто раз казали це і так
Йому Бєлінський, Лєсінґ і Коряк.
Tags: texts, ІУЛ
Subscribe

  • Лектор готовий

    Мені було дуже цікаво прочитати курс лекцій «ХХ століття: канон і поза каноном» у "Dom Майстер Клас", і я вдячний усім, хто дивився лекції та…

  • Кажинный раз на этом самом месте

    Ольга Седакова: "М.Л.Гаспаров обычно отвечал без малейшего промедления - и при этом такими фразами, которые как будто не должны были бы успеть…

  • Бобе майсес

    Сто лет этот мультфильм не пересматривал. "И ребе сказал ему: - А как же!.."

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments