Свари поміж мастодонтами не дивують; але, боже ж мій милий, які в нас молоді таланти! «Блокпости невагомості внутрішньо-структурних відчуттів породжують блоки пам’яті блоки уяви блоки неіснуючого існування» – і так на півшпальти (9 квітня 2015). Це секретар НСПУ по роботі з молодими авторами – тобто їх невдовзі стане ще більше.
А ось Дмитро Дроздовський, к.ф.н., головний редактор «Всесвіту», etc., etc. (23 квітня 2015). Не оминає нагоди згадати, що він брав інтерв’ю у Гарольда Блума («...з яким я мав можливість спілкуватись...»), а далі – робить перехід до «Західного канону». «Канон у принципі є вибірковим, а отже таким, що покликається на критерії, які можуть мати ідеологічне забарвлення. Сам Г. Блум подав перелік текстів, бо так вимагав його видавець: книжка із готовим списком матиме більший попит у читачів. Проте Блум обійшов літературний процес ХХ-ХХІ ст.».
Не кажу вже, що це свідчить про благеньке розуміння Дроздовським того, про що писав Блум («канон» в його розумінні принципово позаідеологічний і складається з творів «сильних авторів»). Але вп. автор, вочевидь, не тримав у руках навіть український переклад «Західного канону», бо інакше побачив би на с. 643-693 перелік текстів ХХ ст., які, на думку Блума, мають шанси стати канонічними. (Книзі, виданій у 1994 р., погодьтеся, не випадає описати літпроцес ХХІ століття.)
Нічого, «Літературна Україна» і не таке стерпить. Але невігластво, нездарність і апломб, які маскуються під «европейську культуру», стерпіти важко.
