Из стихотворения Людмилы Василевской-Березиной (Дніпрової Чайки) «Роковини» (1895): «Як сиротина одинока, / Могила над Дніпром стоїть, / І прокидається щороку / Святий, що в тій могилі спить».
Ну, теперь хотя бы понятно, почему вокруг сплошной День сурка.