Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Шевченко і Басьо

http://compphil-dnu.ucoz.com/publ/shevchenkoznavstvo_v_japoniji/1-1-0-2

Масаока Сікі, 1894. Неможливо не побачити прямих паралелей із тим, що говорили Панько Куліш і Семенко про Шевченка.

"Численні шанувальники полюбили свого ідола не тому, що глибоко пізнали його характер і змогли відчути цей характер в хайку Басьо, а тому, що саме ім’я Басьо викликає в них почуття глибокої пошани. Навіть у випадковій розмові вони не скажуть про нього просто Басьо, а стануть величати або Старцем, або Старцем Басьо, або ж Шановним Старцем, що нічим не відрізняється від того, як послідовники тієї чи іншої релігії називають власних патріархів: "Великий Учитель” чи "Панотець”. Дивитися як на божество, зводити йому мавзолей і спорудити храм для поклоніння – усе це зовсім не передбачає сприйняття Басьо як літератора, а насамперед свідчить про поклоніння йому як засновникові релігійного культу. Це поклоніння не має аналогів...
...Басьо набув своєї гучної слави власне не завдяки написанню творів хайкай як таких, а завдяки тому, що його тривірші мали всі необхідні передумови, щоб стати "народними” та популярними. Що означає "народними”? По-перше, Басьо не нехтував просторіччям, вульгаризмами, а по-друге, вірші "хайку” короткі і саме тому зручні.
...Усе, створене ним стало беззастережно сприйматися як священне писання і водночас практично не залишилося людей, здатних об’єктивно оцінювати і по-справжньому розуміти його твори "хайкай”. Якщо і траплялися ті, хто міг усвідомлювати значення віршів Басьо, то люди, здатні критично їх сприймати, взагалі зникли з обрію. Так адепти релігійних сект не вникають в значення сутр, не намагаються з’ясувати в них логічні і нелогічні місця, а сприймають усе з благоговійною вдячністю.
...Віруючі адепти "секти хайкай” сакралізували всі без перебору вірші Басьо, відкинувши саму можливість якимось чином їх обмірковувати, так, що вже ні від кого не почуєш жодної осудливої думки стосовно жодного тривірша чи слова Старця. На його честь зводять храми, будують гробницю, установлюють кам’яні стели з текстами віршів, влаштовують бенкети, пишуть цикли "хайку”, проводять за- сідання товариств "хайку” і взагалі роблять служіння цьому релігійному культові обов'язком кожного поета. Попри те, що справжній обов'язок літератора полягає зовсім не в подібному служінні... Я стверджую, що переважну більшість "хайку” Басьо слід поховати як погані і примітивні, а ті, що можна вважати дійсно майстерними, складають мізерну кількість – п'ятдесяту чи навіть шістдесяту частину його творів. Більш того, їх настільки мало, що коли ти намагаєшся їх відшукати, то відразу ж помічаєш, як сяйво самотньої ранкової зірки в небі".
Tags: ІУЛ
Subscribe

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • "Слово о полку Ігореві" - пам'ятка XII століття

    Мене якось запитали, чи можна власне літературознавчими, а не лінгвістичними засобами довести автентичність «Слова о полку Ігореві», тобто той факт,…

  • Оркестр играет, монолит высится

    Послушал на "Радіо Культура" передачу о классической музыке в кино. Я попытался вспомнить - а какие музыкальные сочинения используются в кино прежде…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments