Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

До дня пам’яті

В усіх радянських книжках про могилу Шевченка написано, що її майже півстоліття доглядав Іван Ядловський (нар. 1846 р.). Не казали тільки, як він помер.

Від Г. Г. Цінько, 85 років, м. Канів (лютий 1995 р.):
«Працювала я в 30-х роках швеєю при готелі Шевченківського заповідника... Красивий був готель, не такий, як ця казарма, що сьогодні стоїть.
Була тоді голодовка. Люди падали, як солома, по трупах же ходили. З голоду вмерла й моя мати. Ледь дитину свою врятувала тим, що чищу, було, на готелі рибу, та зберу жирні кишки – та пожарю їх – і даю дитині. А мати не хотіла їсти, все казала: «Миші краще дай!»
Одного разу директор готелю послав мене до діда Ядловського, багатолітнього хранителя Шевченкової могили, щоб я йому костюм пошила на смерть. Видно, хтось сказав йому, що він уже доходить. Дали мені матерії чорної, в полосочку, щоб я пошила йому піджак і штани.
Я діда добре знала. Бувала в нього раніше не раз. Він мене дуже любив. Завжди нарве мені квіток, виноградом пригостить. Я з дитинства у нього там виросла.
Отож, як послав мене директор, то я й пішла. Ну прийшла. А він сидить такий висохший, труп один, дерев’яні ложечки робить (красиві ложки робив!). Я й кажу йому, що мене послали, щоб я костюм вам пошила. А він мені:
– Я вмру і в цім костюмі, що на мені. Краще б ви мені їстоньки принесли. Я з голоду вмираю. Я живих людей тут не бачу. Всі помирають з голоду... Ніхто не приходить.
І так плакав, бідненький. Поки було подужає, то вийде, було, на гору – та хоч гукне кого. А як не зміг вже ходити – то не міг і гукнути.
Я зняла мірку, пошила йому костюм. Сказала директору готелю, щоб послав йому їсти. Але було вже пізно. Дуже вже він отощав. Не помогла йому їжа. То так воно, бідне, і померло з голоду...»

Іван Ядловський помер 21 лютого 1933 р.

(Святиня і голодомор: Документи і матеріали з наукового архіву Шевченківського національного заповідника. – Канів; Л.: ПП Сорока Т.Б., 2003. – С. 13, 15.)
Tags: ruthenia
Subscribe

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • Местное

    Надписи города К.: апдейт 2011/2021. Рожи города К.: детская площадка в локдауне.

  • Було колись

    – Років з двадцять п’ять товчусь поміж земляками – знаю багато їх. І завсігди бачив одно: справа починається широко, тягнеться вузько і кінчається…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments