Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Я, лектор

В январе-марте буду читать цикл лекций о фантастике (преимущественно англоязычной).
Добро пожаловать!

Фантастика ХХ–ХХІ століть настільки багата і різнорідна, що, здавалося б, годі охопити її основні вектори – але ми спробуємо. Наукова фантастика, фентезі та їхні незліченні різновиди в літературі, кінематографі, коміксах: чим були ці жанри, чим вони є і куди рухаються. І ще одне важливе питання: що з цього досвіду може і має перейняти сучасна українська культура.

Зустрічаємося щовівторка о 19:00 у великому залі Дому Майстер Клас за адресою:
вул. Б. Хмельницького, 57-Б

Внесок за участь:
250 грн. – абонемент на весь цикл лекцій
50 грн. – вартість однієї лекції
Щоб замовити абонемент або відвідати окремі лекції, необхідно зареєструватися: https://goo.gl/forms/qCsj6KNyRv5cKeK52

ПРОГРАМА:

17 січня / 19:00
«Садок вишневий» і «яблуні на Марсі»

Тема космосу переживає часи піднесення і занепадів – із чим це пов’язано? Що шукають фантасти в інших світах – щось принципово інакше і незбагненне чи дзеркало, як твердив герой «Соляріса»? Яке бачення людини і Всесвіту пропонує фантастика ХХІ століття? Чи потрібна космічна тема українській літературі – тут і зараз? Марсіани Велла, Бредбері та Гайнлайна, космічні війни Дока Сміта і Едмонда Гамільтона, «історії майбутнього» від Айзека Азімова до Джорджа Мартіна, «нова космічна опера» Дена Сіммонса і Йена Бенкса, кінофантастика від «Плану 9» до «Аватару» і «Прибуття» – і це ще не все.

24 січня / 19:00
Внутрішній космос і як у ньому не загубитись

На початку 1960-х років англомовна фантастика звернулась від глибокого космосу до внутрішнього світу людини, до підсвідомості й колективного несвідомого. НФ нарешті побраталась із модернізмом і постмодернізмом – і змогла зобразити кризове буття людини ХХ–ХХІ століть. Ентропійні арабески Джеймса Балларда, паранойяльні світи Філіпа Діка, культурологічні ігри Роджера Желязни, Семюела Ділені, Йена Макдональда – і ті закапелки «внутрішнього космосу» українців, куди тільки починають заглядати наші фантасти.

31 січня / 19:00
Утопія, антиутопія, дистопія: в якому майбутньому ми (не) хочемо жити

Утопії, «місця, яких немає», виникають неминуче і регулярно. І так само неминуче являють свій жахливий зворотній бік. Велика традиція антиутопій ХХ століття від Замятіна до Бредбері зовсім не вичерпала можливості жанру. На наших очах замість «світів, у яких хотілося б жити», і «світів, у яких жити страшно», виникають складніші, а отже, і достовірніші моделі майбутнього, про яке можна сказати одне: воно буде не таким, як ми його уявляємо. Від перенаселеної землі Джона Браннера до кіберпанківського «мурашника» Вільяма Гібсона – і в нетрі посткіберпанку Ніла Стівенсона, не минаючи класики кінематографу («Метрополіс», «Блейдраннер» і далі). Анти/утопії працюють як детектори сподівань і фобій – тож погляд на українські твори, написані в цих жанрах, зможе багато що сказати про стан і перспективи нашої культури.

7 лютого / 19:00
З розчаруванням, але не безнадійно

Станіслав Лем, брати Стругацькі, Урсула Ле Гуїн – найбільш інтелектуально та естетично спроможні фантасти нашої доби, ключові постаті польської, російської та американської фантастики 1960-х років, значення яких з часом лише зростає. Наскільки ми їх знаємо і чим вони актуальні для нас? Що відбулося з їхніми творами при перенесенні на кіноекран?
«Бог існує час від часу, і періоди його відсутності досить великі».
«Думати – не розвага, а обов’язок».
«В наших відмінностях – наша краса».

14 лютого / 19:00
Фентезі потойбіч відомих нам полів

Фентезі, на відміну від НФ, легко прижилося в українській літературі і на довгий час витіснило ледь не всі інші форми фантастики. Чому так сталося і чи потрібне воно сьогодні? Та й врешті – що таке фентезі?.. Славетні, але порівняно мало відомі у нас імена, які формували жанр: лорд Дансейні і Джеймс Бренч Кебелл, Гоуп Міррліз і Мервін Пік, а також Пол Андерсон, Пітер Бігл, Річард Адамс, не кажучи вже про Роберта Говарда і Дж. Р. Р. Толкіна. Доля фентезі в кінематографі: чи було життя до Пітера Джексона?

21 лютого / 19:00
Сучасне фентезі: не Дж. Р. Р. Толкін і не Дж. Р. Р. Мартін

«Володар перснів» і «Гра престолів» були бестселерами задовго до екранізацій. Обидва твори змінили не лише жанр, а й західну літературу і культуру загалом. Проте є інші, можливо, не менш важливі шляхи, якими йде фентезі. А прокладають їх Джин Вулф, Джон Краулі, Роберт Голдсток, Гай Гевріел Кей, культові Террі Пратчетт і Ніл Гейман – та перспективні автори початку нового століття. Який досвід ми можемо в них перейняти?

28 лютого / 19:00
«А все через те, що гвіздка бракувало!» Альтернативна історія і чому ми в ній живемо

Яким був би світ, якби історія пішла іншим шляхом? В які часи виникає інтерес до альтернативних історій? Які ключові «точки біфуркацій» у різних культур? Чому лише останнім часом «альтернативки» почали з’являтись на екрані (серіал «Людина у Високому Замку»)? Що кажуть історичні фантазії Джека Фіннея, Ніла Стівенсона, Конні Вілліс не лише про минуле, але й про сучасність? І, врешті, яка роль «альтернативок» у формуванні суспільної свідомості сучасних України та Росії? Війна йде не лише у просторі, але й у часі.

7 березня / 19:00
Поза межами визначень: що нам робити з фантастикою

Фантастика є важливим культуротворчим, а отже і націєтворчим чинником. Уявляючи можливе і абсурдне, бажане і небажане, перспективи і глухі кути, вона дозволяє вибудовувати традицію і моделювати шляхи в майбутнє. Йдеться не лише про фантастичну прозу, але й поезію, драму, кіно, живопис і такий синтетичний вид мистецтва, як комікси. Про все це – в останній лекції циклу, а особливо ж – про графічні романи Алана Мура, Ніла Геймана, Шона Тена та інших майстрів.

-----------------
Контакти:
web: www.bartleby.com.ua
e-mail: brtlbandco@gmail.com
fb.com/bartlebycompany
(093) 621-51-51
Tags: private
Subscribe

  • «Мороз»

    До речі, про Олексу Стороженка. Маю питання до історично обізнаних френдів. В оповіданні «Закоханий чорт» той самий чорт каже герою, що запорожців…

  • Одна буква / одне прізвище

    Как прекрасно известно текстологам, от ошибки, возникшей один раз, очень трудно избавиться – особенно если никто этим и не думает заниматься. Два…

  • Песня

    «Ты скажешь – как это мило…» (БГ) Вот идут Петров и Боширов, Вот идут Петров и Боширов, oh yeah, С флаконом «новичка» против всяких дебоширов Вот…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments