Від вітру і снігу душа завмира.
До вас звіддалік ми прийшли — дітвора.
Впустіть нас у дім, до тепла і добра;
І радість чекає вас вранці!
На вулиці ми — ви в хатах при вогні.
Скоріш прочиніть свої двері міцні
І слухайте наші різдвяні пісні:
Розвіють вони всі тривоги нічні —
І буде вам радість уранці!
Лише півдороги пройшла ніч темна,
Та враз заясніла зоря провідна.
Для душ благочесних надія одна,
Добро і блаженство віщує вона:
Радіти вам кожного ранку!
(Кеннет Грехем. Вітер у верболозі. Переклав Вячеслав Вишневий.)