Святая святицця, небесна цариця, п’ятінко матинко і ти, святий понеділочку, Божий клюшничку! ти на морах кладки клав та невольників з неволі визволяв. Поведи нас на той світ, до наших родичів. Охрімко Супоня і Пархімко на святих твоїх ліжках спочивають. Господи мій милостивий, царю небеський! відверни мене од дурного ума, од несвіцького сорома, да не употреблюсь я крученому барану́ в християнському твойму́ стаді, яко Терешко; Мати Божа, Ахваренська, Каплунівська, Диканська, Пачаївська і неопалимая купино, спаси душу мою. Алилуй же мене, Господи, і пошарпни мене по боках, по ребрах, по кістках, по череслах, коло мого двора, коло мого кола, коло моєї жінки, коло моєї дитинки і коло мене, грішного. Тількі не шарпай того прескурвого сина зятя, що горілку п’є та жінку б’є. Хрест на міні, хрест на спині і увесь в хрестах, як овечка в реп’яхах. І ти, святая Покрівонько, покрий меня святими твоїми крилами, і ти, золотопупий Пилипе, і ти, бескостий Марко, що в погребі замурувався, і ти, сухий Никоне, що святими твоїми молитвами проганяєш всі чортяки, всі злиї духи, всі упиряки, відьми, вовкулаки і всяке погане марище, що цур йому да пек, і всяку погану нечисть, яка по світу валанчує. Ом’я оця і сина бери, жінко, в черепок хуху і святого духу, одверни і заступи. Амінь.
Оче наш, чеснійшую і пренепорочнійшую спаси душу нашу. Радуйся, невісточко, що святая Покрівонько в Лаврі замурувалась. Сувершечко несутобрачная, ухопи і понеси нас на той світ. Там вся рідня наша: мати Марина, сестра Орина, дядько Онопрій і дядина Стеха, ажень біжить, ажень кричить.
Спаси, Господи, нас од лихого звіря, од дявольского навождения, од нечистого приключения, од всякої поганої болізни, і од панського казу, і од лукавого твого святого. Амінь.
(Записано у селі Пере́ванцях Лубенського повіту в Полтавщині, 1864 р. Навів П. Куліш у листі до О. Барвінського, 20.07.1869)
