Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Из жизни украинских фейри

Колись баба ходила в гай по гриби да знайшла Лісункине дитя. Взяла його і пішла додому, Аж ось чує, щось догоня її. Гляне – аж то Лісунка... Догнала: «Жіночка, каже, голубочка, оддай дитя! Кажи, що тобі треба, всього дам, тільки оддай...» На, бери. Мені ж, опріч хліба святого, більш нічого не треба. «Іди ж додому – буде все, чого забажаєш». Пришла баба додому. Як же глянула в комору, аж жахнулась: повнісінькі засіки борошня, – а не було нічогісінько... І було оце, чого тільки схоче, так і вродиться. Багата така зробилась, що страх... Як преставилась ся баба, Лісунка аж три дні ходила під хату тужити. Оце приде, ходить кругом хати, да так жалібно тужить, що аж сумно. Три дні тужила, а далі взяла та й запалила і двір, і все.

(«Черниговские губернские ведомости», 21 сентября 1859 г., № 38, часть неоф., с. 288.)
Tags: ruthenia
Subscribe

  • Current mood

    Сова-Диоген. Чувствую себя совой-Диогеном.

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • "Слово о полку Ігореві" - пам'ятка XII століття

    Мене якось запитали, чи можна власне літературознавчими, а не лінгвістичними засобами довести автентичність «Слова о полку Ігореві», тобто той факт,…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments