Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Як тобі, ромко, моя батьківщина?

Сергій Жадан

Кнопочна нокіа. Єдина родина.
Як тобі, ромко, моя батьківщина?
Тане в повітрі літа липка павутина.
Тиснеш до пазухи тепле дрантя, ніби господнього сина.

Що ти бачиш з-поза своєї заслони?
Голос ближче до стебел і серце ближче до крони.
З ночі викочуються розстріляні ешелони.
Риють пісок гробарі. Готуються до оборони.

Буде осінь, ти не будеш такою.
Ніхто, крім мене, не плакатиме за тобою.
На руках у населення щоразу більше зброї.
Якби я мав вибір, я б обирав собі інших героїв.

Буде зима, будуть дитячі співи.
Буде обрій кольору вохри й оливи.
Але тепер зелені тумани, червоні зливи.
В державних гімнах усе відчутніші циганські мотиви.

Двадцять років шукати вихід із дельти Дунаю.
Бачиш, я теж разом з усіма її перетинаю.
Ластівки прилітають з узгірь Синаю.
І немає, ромко, початку,
немає краю.

Все буде як вперше, все буде назовсім.
Юний місяць над золотим колоссям.
Червневі світанки з янгольським суголоссям.
Зручні родинні меблі, набиті твоїм волоссям.

І ти несеш своє серце, свою мороку.
Ступаєш разом з усіма до нічного потоку.
Теж думаєш перейти цю пітьму глибоку,
Приходить смерть,
і яка різниця з якого боку.

2015
Tags: ruthenia, texts, Жадан
Subscribe

  • Одна буква / одне прізвище

    Как прекрасно известно текстологам, от ошибки, возникшей один раз, очень трудно избавиться – особенно если никто этим и не думает заниматься. Два…

  • Песня

    «Ты скажешь – как это мило…» (БГ) Вот идут Петров и Боширов, Вот идут Петров и Боширов, oh yeah, С флаконом «новичка» против всяких дебоширов Вот…

  • Лектор готовий

    Мені було дуже цікаво прочитати курс лекцій «ХХ століття: канон і поза каноном» у "Dom Майстер Клас", і я вдячний усім, хто дивився лекції та…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments