Чому я не читаю творів Макса Кідрука. Тому що свою п’ятнадцяту, здається, книжку він починає таким реченням: «Рейс FZ 728 вилетів із Жулян із годинним запізненням, однак паніка стиснула крижаними пальцями нутрощі Анни Янголь значно пізніше, у повітрі над Іраном, коли жінка несподівано збагнула, що припустилася жахливої помилки й різниця в часі між Україною та Еміратами становить не одну, а дві години».
Тим часом опубліковані в мережі фрагменти нового роману Мирослава Лаюка лише підтверджують мої враження від творчості Мирослава Лаюка.
Current reading: Катерина Калитко. Земля Загублених
