ДО ГЕТМАНЩИНЫ
Я гратему, співатему я пі́сні
Про рідний край, про прадідів моїх:
Як бились храбрії і гинули на Де́сні.
Хай домовини їх розкриє дужий стих.
Я гратему, співатему я пі́сні
Про милий край, про ді́вок, молодиць:
І гарні, як вони, у мене будуть мислі,
І світлий буде стих, як карих світ очиць.
Колись був вік, козацкій вік і славний.
Гетьманщина тогді від ланцюга втекла,
Од ляхів злих до Московщини гарной,
До брата мов од нелюба сестра:
І пісня ся тобі, коханий мій Гетьмане,
Добродію ти наш, великий Пан Богдане!
