Шановні філологи та юзери Вікіпедії! Будь ласка, ніколи не називайте "Яків Щоголів" людину, яка все життя наполягала, що її прізвище Щоголев, і забороняла західноукраїнським видавцям писати "Щоголів" під її віршами.
Дякую.
Бонус: один з улюблених його віршів.
Звелося літо, і не знать,
Як день за днем минув,
І серпень дав, що можно дать,
І вересень майнув...
Морозний вітер в гай і ліс
Подув з холодних міст
Й нещадно з дерева обніс
Червоножовтий лист.
І висне небо в ті часи,
Немов циновий дах,
І стигнуть краплі від роси,
Як сльози, на гілках.
А ти, що осені настиг,
Та просвітку не знав,
Чи хоч єдиний лист зберіг,
За котрим жалкував?
І чи хоч краплю теплих сліз
Зоставив від весни,
Щоб плакать так, як плаче ліс
За літом восени?
1888
