Млодью і цвіче́нем ми тоді пишились,
В стекла веселкові восліпи дивились:
Фарбами з бакану, ярі і цинобрі
Пензель краєвиди нам писав на обрі.
Як в огню, на скелях вежі піднімались;
В оболоках легких кораблі качались;
На високі гори налягали гори;
Верх їм корунили лаври й сікомори...
(1884)
Або:
Сни́церу дата урочна робота:
Взяв він уламок од чистого злота
І для бенкетів, запевне веселих,
Виковав сутий і хупавий келих.
(1882)
