Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Киримли

crimean

(І якраз Яків Щоголев.)

Казали: Ялта – Криму цвіт, –
Над нею краще сонце гріє,
І инше небо, инший світ,
І дужче листя зеленіє.

Як я спускався з хмар густих
По жовтих ребрах Шатирдага,
Здавалась в гранях скель крутих
Якась невідома повага.

На камінь з камню біг Салгир,
Вилась гадюкою дорога,
Де срібний струмінь падав з гір,
Де сакля виснула убога,

І з неї вибігши на шлях,
Як неприборкані орлята,
Лякались коней і в кущах
Ховались гожі татарчата…

Остався геть надхмарний край –
Оселя тиші і покоя,
І я спустивсь в зелений рай
Долин Аутки й Дерикоя.

І правда: Ялта Криму цвіт, –
У ніг її без грані море;
Над нею неба инший світ
І з листом лист не так говоре.

По взбіччях гір і жовтих скель
Палати в камінь повростали;
Плющі розкинулись до стель
І ґанки стіни понизали, –

Орішник широко повис;
Черешні з лаврами сплелися;
Сяга до неба кипарис,
Гілки манньолій повелися…

Сюди б спішити тільки тим,
Хто в світі все, що можна, має;
Але і тут крилом своїм
Не всіх же доля пригріває:

Я бачу неміч, блідий вид
І щоки, червінем покриті, –
Як є – захід, один захід
І з ним благаннє – «жити, жити!»

Так хто ж живіт тут знайде вам,
У кого кров уже не грає?
Ні, мабуть, щастя тільки там,
Де є той край, що нас немає?
Tags: ruthenia, texts
Subscribe

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • Местное

    Надписи города К.: апдейт 2011/2021. Рожи города К.: детская площадка в локдауне.

  • Було колись

    – Років з двадцять п’ять товчусь поміж земляками – знаю багато їх. І завсігди бачив одно: справа починається широко, тягнеться вузько і кінчається…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments