«З ним сталося найгірше, що могло трапитися в ХІХ столітті з українським поетом: він прочитав Шевченка».
Кохайтеся, чорнобриві –
Да не з умерлими.
Бо кохання вже немає
В глибокій могилі…
…І як Осип-Юрій Федькович все ж таки зміг написати дещо, "крім Кобзаря". Наприкінці есе – з десяток творів, які переважно не увійшли до канону.
«Невтомний шукач власної мови, що торив шляхи модернізму, до якого не дожив, – ось хто такий Федькович, ось чому варто читати його напівзабуті рядки».
