Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Кредо Нечуя

Цікава (й важлива) алюзія в "Кайдашевій сім'ї", яку, боюся, раніше не помічали. Хоча не поручуся.

Карпо дивиться на засніжене село:
"...на голі білі гори, що зовсім зливалися з білим небом в вечерні[й] імлі так, що не можна було розібрати, де кінчались гори, де починалось небо. (...) він потроху почав примічать хати, гори, ліс; він примітив, як батько вийшов з двора, пішов шляхом поза ставком на греблю, увійшов у шинк; як в шинку в вікні заблищав вогонь. Він примітив купку чоловіків, котра чорніла й ворушилась коло шинку на білому снігу. І все те він бачив неначе десь у воді, одкинуте зверху од високого берега, або десь на дні неглибокої прозорої річки".

А це - написане того ж року (й опубліковане раніше) "Сьогочасне літературне прямовання":
"Реалізм чи натуралізм в літературі потребує, щоб література була одкидом правдивої, реальної жизні, похожим на одкид берега в воді, з городом, чи з селом, з лісами, горами і всіми предметами, котрі знаходяться на землі".

Тобто цей уривок із повісті - літературне кредо, замасковане під пейзаж.
Tags: ІУЛ
Subscribe

  • После ясно-кристальных дней

    Я зажег на горах красный факел войны. Разгораяся лижут лазурность огни. Неужели опять для меня суждены Эти звонкие, ясно-кристальные дни? (Гумилев,…

  • Current mood

    Сова-Диоген. Чувствую себя совой-Диогеном.

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 3 comments