Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Патагонія

Сьогодні – річниця розстрілу Михайля Семенка («Я не умру від смерти – / Я умру від життя…»).

Із дуже раннього Жадана (Генерал Юда. К.: Український письменник, 1995, с. 45):

Коли-небудь
Прокинувшись
Я раптом відчую
Що мене стало більше
Я вірю що мертві воскресають
Але щоб у мені?
Я довго намагатимусь
Не звертати на те уваги
Та коли врешті-решт
Природа візьме своє
Я зітхну полегшено й стривожено
Підійду до розбитого вікна
І побачу
Як в пісочниці
Весело бавиться
Маленький геній
З очима Семенка
Tags: texts, ІУЛ, Жадан
Subscribe

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • В закрома

    "Симпозиумовский" десятитомник Набокова в библиотеке imwerden. Спасибо!

  • І ось що я наговорив про Набокова

    Для уважних його читачів і тим більш для дослідників - нічого нового, звісно, але тим не менш.

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments