Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Тоже годовщина

Ровно сто лет назад – едва ли не на том самом месте, где я живу, – деникинская контрразведка арестовала и в тот же день расстреляла «при попытке к бегству» деятелей партии «боротьбистов» (национал-коммунистов) Гната Михайличенка и Василя Чумака.
Михайличенко был прозаиком, Чумак – поэтом; оба – таланты не первого ряда, но таланты.
Бог весть, что вышло бы из Чумака. Судя по его последним стихам, стал бы он агитатором, горланом и главарем, как уцелевший боротьбист Василь Еллан-Блакитный. Но лучшее из его посмертной книжки «Заспів» – это лирика, написанная в последние три года жизни. И вот несколько стихотворений.


БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ

Розірвала краля-мавка
лляно шитий гомін-жгут:
плине зграйно, плине плавко
березневий каламут.

В перебіжнім шумовинні
ланки-бризки марсельєз:
хай загине, хай загине
мрійновтома сонних плес.

В сонце цілять стріли-трави,
сонце – в трави й буйний ґрунт.
Зручно, просто керму править
березневий каламут.


ГОМІН ВЕСІННІЙ

Цокнулись вінця конвалій.
Шепче берізка їм:
– Знов мені ті солов’ї
спать не давали.

А в темнім яру верба –
стрункій та врунастій вільсі
– Як мені вилізти звідси?
в’ялить мене, сестро, журба.

Дуб похитнувся –суворий:
– Казку онукам кажи,
коли серце твоє дріжить
до красуні, що… ой білокора!

А дзвоники сині в траві
до конвалії горнуться близько.
Бачить і шепче берізка:
– Знов мені ті солов’ї!..


ТРАВЕНЬ

Йти. Мовчати. Нащо стежка? на узліссі. Яругами.
Стати – слухати: говоре захмілілий гай.
І самому захміліти – й не словами, а рухами
говорити про зелене, безкордонне-безкордонне…
А розмай?!…
Пісня тоне.
тоне в шелесті, між листом.
Говорити переконано, барвисто
і когось переконати. Цебто: знятись пташиною,
пташиною літаючи – задзвеніть, заворожить:
ви ще й досі задоволені півопругом та хатиною?
Можна ж краще і вільніше
жить!
Потім: тихше – тихше – тихше…
І замовкнути: нема!
Тільки шелест. Тільки листя. І розмай.


* * *

Люблю. Лелію. Обів’ю
її – прозоро-мармурову,
свою весну таку вирову
в жагучі вінця переллю –
весну свою;

і дзвінко з вінців будем пить
отруту спрагло – пелюстками,
і будем п’яні, а за мить
впадем осінніми листками –
за мить – любить.


ОБНІЖОК

Вранці – роси. Марити. Мовчати.
Колос. Шум. Волошки. Знов волошки.
Материнка. Конюшина. Смутку трошки.
Вранці – роси. Марити. Мовчати.
Tags: texts, ІУЛ
Subscribe

  • Лектор готовий

    Мені було дуже цікаво прочитати курс лекцій «ХХ століття: канон і поза каноном» у "Dom Майстер Клас", і я вдячний усім, хто дивився лекції та…

  • Кажинный раз на этом самом месте

    Ольга Седакова: "М.Л.Гаспаров обычно отвечал без малейшего промедления - и при этом такими фразами, которые как будто не должны были бы успеть…

  • Бобе майсес

    Сто лет этот мультфильм не пересматривал. "И ребе сказал ему: - А как же!.."

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments