Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Павло Савченко

савченко

У вчорашньому пості я згадав Павла Савченка (1887–1920) – одного з поетів, що не відбулися: і почав надто рано, в 1900-ті, і розстріляний денікінцями ще доволі молодим.
Ось кілька його віршів (усі опубліковані посмертно): наочні свідчення того, як непевно й уперто йшла наша поезія до зрілого модернізму.

ВЕСНЯНИЙ ЧАС

Над садком зелено-білим
Цілу ніч ворожить місяць
Срібно-тканою імлою.

І до самого світання
Дорогі снуються шовки
Під наметом яблуневим.

[1909]


По блакиті
В гарній свиті
Суне хмара волохата.
На Микиті
Щепи биті,
Одцуралась його хата.
Жінці ситій
Легко в ситі
Сіять борошно до тата.
Самовитій
В оксамиті
Гарно в хаті походжати.
Скоро биті
Соковиті
Будуть яблука
Збирати.

[1912]


ГРЕЧКИ В ЦВІТУ

Наче море молока
Пролила чиясь рука.
Наче мед хтось полем ніс
І губив недбало скрізь.
Наче тиша без кінця,
Стала панна до вінця.

[1913]


ОСІННІ ПАВУТИНКИ

На першім плетиві осінніх павутинок
Тремтить останній промінь літа.
Я доснував уже старий спочинок,
Новим рука моя зігріта.

З нового прядива, із льону листопада
Сную починок я незримий.
Душа поета кожній зміні рада,
Бо кожна зміна родить рими.

[1913]


НОКТЮРН

По дорозі поторочі.
Раді ночі, сплять хатки.
Тиша – лише лист лопоче,
Лист осичини чуткий.

Долом – темні поторочі.
В небі – теплі лампадки.
Сплять кошари, сплять хатки,
Лист осичини шепоче
Над заснулими казки.

Йду – не йду. Постій – постою.
Мовби крадусь, мов боюсь.
Прислухаюся. Дивлюсь.
Завтра піснею новою
Розіллюсь.

[1917]


ПЕРШИЙ СНІГ

Як розвиднилось ураз
В склепі грудневого будня!
Першим снігом тішить нас
Небо грудня.

Тішить душу, бавить зір,
Пестотливо щоки коле,
Замолочує простір
Брудноголий.

Пада сніг, і цілий день
У душі моїй лунає:
Так, буває, цвіт з вишень
Опадає.

Білий цвіт під тиховій
Та при сонячній годині
На далекій, на твоїй
Україні.

[XII. 1917. Німеччина]
Tags: texts, ІУЛ
Subscribe

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • Местное

    Надписи города К.: апдейт 2011/2021. Рожи города К.: детская площадка в локдауне.

  • Було колись

    – Років з двадцять п’ять товчусь поміж земляками – знаю багато їх. І завсігди бачив одно: справа починається широко, тягнеться вузько і кінчається…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments