«Вгору сходами, що ведуть униз»:
Я раніше цитував першу фразу («Здоров, тічерко!»), тепер подивився, як же передали канонічну відповідь «Hi, Pupe!» Виявилося – «Здоров, пацику!» Ні, вибачайте, це не пристойна нью-йоркська школа 1960-х, це Борщага 1990-х.
Плакат на шкільній стіні: «Істина прекрасна». Вгадаєте, що це було в дівоцтві? Ага, саме так: «Truth is beauty». «Хто убив Джона Кітса?» – як питав Байрон.
Погортав і кілька томів Пратчетта. Натрапив на питомий український зворот «Один-на-мільйон-шанс». Натрапив на підрядкові примітки, які всі можна звести до одної формули: «Тут в оригіналі був жарт, але ми не дуже напрягалися».
Не сумніваюся, що в перекладах є гарні знахідки, але середній рівень ми оцінюємо не лише за верхніми, а й за нижніми точками.
