Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

206 років

164

Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі,
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе Господь кара,
Карає тяжко? За Богдана,
Та за скаженого Петра,
Та за панів отих поганих
До краю нищить... Покара,
Уб’є незримо і правдиво;
Бо довго Довготерпеливий
Дивився мовчки на твою,
Гріховную твою утробу
І рек во гніві: — Потреблю
Твою красу, твою оздобу,
Сама розіпнешся. Во злобі
Сини твої тебе уб’ють
Оперені, а злозачаті
Во чреві згинуть, пропадуть,
Мов недолежані курчата!..
І плача, матернього плача
Ісполню гради і поля,
Да зрить розтлєнная земля,
Що я Держитель і все бачу.
Воскресни, мамо! І вернися
В світлицю-хату; опочий,
Бо ти аж надто вже втомилась,
Гріхи синовні несучи.

(Малюнок - М.Микешин. Т.Г.Шевченко у важкі хвилини життя. 1896)
Tags: ruthenia, texts
Subscribe

  • Про пошлість і меншовартість

    Вчергове довелося наштовхнутися на твердження: «Кожен, хто повторює твердження про "велику російську культуру", бере участь у війні на боці ворога».…

  • "Слово о полку Ігореві" - пам'ятка XII століття

    Мене якось запитали, чи можна власне літературознавчими, а не лінгвістичними засобами довести автентичність «Слова о полку Ігореві», тобто той факт,…

  • Оркестр играет, монолит высится

    Послушал на "Радіо Культура" передачу о классической музыке в кино. Я попытался вспомнить - а какие музыкальные сочинения используются в кино прежде…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments