А хто й так знає – не підказуйте!
Ніченька тиха в’є ніжний серпанок.
Зорі вгорі миготять.
Вийди ж бо, мила, ой вийди на ґанок,
Буду до ранку чекать!
Будемо, люба, про радість співати,
Будем палать у вогні,
У поцілунках жагучих згорати,
Жить, замірать у півсні...
Вийди ж бо, мила, ой вийди на ґанок!
Зорі вгорі миготять,
Ніченька тиха в'є ніжний серпанок...
Буду до ранку чекать!..