Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Темпора мутанти

В чому для України полягала різниця між 1976 і 1986 роками?

У 1976-му Франко не має права заперечувати класову боротьбу (і передмову до «Мого ізмарагду» друкують з купюрою: Зібрання творів, т. 2), а в 1986-му випад проти соціалістичної держави у статті «Що таке поступ» уже можна публікувати, тільки з приміткою, що Франко не доріс до марксизму (Зібрання творів, т. 45).

Взагалі, покажчик купюр до 50-томника – дуже повчальна книжка. Що Франко не мав права згадувати Винниченка, Грушевського і Петлюру, зрозуміло. Що не міг очорняти світлі постаті Петра І і Пушкіна – теж. Але чому викинули абзац про те, що Франкові не подобався Малларме?!

Додаток 1: «Мій ізмарагд» (1898)
Жорстокі наші часи! Так богато недовір’я, ненависти, антагонізмів намножилося серед людей, що не довго ждати, а будемо мати (а властиво вже й маємо!) формальну релігію, основану на догмах ненависти та клясової боротьби. Признаюсь, я ніколи не належав до вірних тої релігії і мав відвагу серед насміхів і наруги єї адептів нести сміло свій стяг старого, щиро-людського соціалізму, опертого на етичнім, широко гуманнім вихованню мас народніх, на поступі і загальнім розповсюдженню освіти, науки, критики і людської та національної свободи, а не на партійнім догматизмі, не на деспотизмі проводирів, не на бюрократичній регляментації всеї людської будущини, не на парляментарнім шахрайстві, що має вести до тої «світлої» будущини.

Додаток 2: «Що таке поступ» (1903)
Життє в Енґельсовій народній державі було би правильне, рівне, як добре заведений годинник. Але є й у тім погляді деякі гачки, що будять поважні сумніви*.
Поперед усього та всеможна сила держави налягла би страшенним тягаром на життє кождого поодинокого чоловіка. – Власна воля і власна думка кождого чоловіка мусіла би щезнути, занидіти, бо ану ж держава признає її шкідливою, непотрібною. Вихованнє, маючи на меті виховувати не свобідних людий, але лише пожиточних членів держави, зробились би мертвою духовою муштрою, казенною. Люди виростали б і жили би в такій залежности, під таким доглядом держави, про який тепер у найабсолютнійших поліцийних державах нема і мови. Народна держава сталась би величезною народною тюрмою.
[* Примітка В. Горського: Марксизм не вважає державу вічною. Диктатура пролетаріату , що реалізується в різних формах соціалістичної державності, є останнім історичним типом держави, яка повинна зникнути з повною перемогою комунізму.]
Tags: ruthenia, ІУЛ
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments