Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Наголоси



Наголос – річ мінлива і небезпечна, до того ж історично змінна. Пантелеймон Куліш це чудово розумів, тому в багатьох своїх виданнях ставив наголос на кожному слові. В сучасних републікаціях так, звісно, вже не роблять – навіть там, де наголоси необхідні, бо Куліш вимовляв слова не зовсім так, як ми тепер.

Ось приклад: Богдан Ступка (який українську трохи знав) виголошує промову Брюховецького. Посилання в коментарі. В цьому трихвилинному монолозі з «Чорної ради» чуємо шість слів з «некулішівськими» наголосами. Бо в першодруці роману читаємо: срібло, гетьман, тяжкій долі, багатиї (а не «багатії», як каже Ступка), ім’я, старшина (не «старшина»). А в сучасних виданнях наголосів нема – бо всі ж знають, як казати «срібло» і «гетьман», правда ж?
Tags: ІУЛ
Subscribe

  • Песня

    «Ты скажешь – как это мило…» (БГ) Вот идут Петров и Боширов, Вот идут Петров и Боширов, oh yeah, С флаконом «новичка» против всяких дебоширов Вот…

  • Лектор готовий

    Мені було дуже цікаво прочитати курс лекцій «ХХ століття: канон і поза каноном» у "Dom Майстер Клас", і я вдячний усім, хто дивився лекції та…

  • Кажинный раз на этом самом месте

    Ольга Седакова: "М.Л.Гаспаров обычно отвечал без малейшего промедления - и при этом такими фразами, которые как будто не должны были бы успеть…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments