Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

"Слово о полку Ігореві" - пам'ятка XII століття

Мене якось запитали, чи можна власне літературознавчими, а не лінгвістичними засобами довести автентичність «Слова о полку Ігореві», тобто той факт, що цей твір написано в ХІІ столітті. (Бо лінгвістичні докази Залізняка хтось не розуміє, а хтось, як божевільний Галковський, певен, що це Залізняк вигадав систему давньоруської мови на основі «Слова».)

Так, літературознавство на це питання відповіло вже давно. Далі переповідаю того ж Залізняка та його попередників.

Як знають усі, хто цікавився питанням, є такий текст межі XIV–XV століть – «Задонщина». Про Куликовську битву. І там стільки прямих паралелей зі «Словом», що очевидно: чи «Задонщину» анонімний автор написав на основі «Слова», чи не менш анонімний автор – «Слово» на основі «Задонщини». Тепер дивимося в бік текстології.

«Слово» знайшли в єдиному варіанті, а «Задонщину» – в шести, які умовно позначають У, И-1, И-2, Ж, К-Б і С. Тобто найперший, авторський варіант не зберігся, а відомі лише списки з нього з більшими чи меншими змінами і викривленнями. Так от – аби зібрати ВСІ паралелі зі «Словом», треба звернутися до п’яти з шести списків. Приклади Залізняка: ім’я Боян – із К-Б, «Стрѣляй, господине, Кончака…» має паралель лише в И-1, «подъ ранами» – із И-2, «потяту быти» – з У, «занесе» («Не буря соколы занесе») – із С.

Чи міг хтось наприкінці XVIII століття порівняти всі п’ять списків? Фізично не міг.

Чи міг хтось знайти первинний варіант «Задонщини», переписати його повністю (тобто замість оповіді про славетну перемогу руських розповісти про маловідому їхню поразку), а потім знищити першоджерело або залишити його, поруч зі «Словом», в московській пожежі 1812 року? Вкрай малоймовірно.

Автор «Слова» реконструював можливі протосенси цілком безглуздих фраз «Задонщини»? («Руская земля, топервое еси как за царем за Соломоном побывала» – за яким ще Соломоном була Руська земля? Натомість у «Слові»: «О Руская земле! Уже за шеломянемъ еси!» – вкрай маловживане слово, яке трапляється в Іпатіївському літописі. «Кликнуло диво в Рускои земли», «Уже вержено диво на землю» – хто такий Див, і досі не дуже розуміють, але «диво» в «Задонщині» – узагалі казна-що.)

Усе це разом – геть неможливо. Додаємо до цього той факт, що у XVIII столітті ніхто не знав законів давньоруської мови, дотриманих у «Слові», і отримуємо…

…і отримуємо дружний хор: «Ні, все одно не віримо». Та будь ласка, тільки не називайте це наукою. Віра – справа інтимна.
Subscribe

  • О слабости

    "Like all weak men he laid an exaggerated stress on not changing one's mind". - Моэм. Бремя страстей человеческих.

  • "Британская коммуналка" ТМ

  • Христос воскресе

    ...Но наш-то, наш-то — не плачь, сынок — Но наш-то на ослике цок да цок Навстречу смерти своей. На встречу со страшною смертью своей, На встречу со…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments