Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Про скромність

Люблю скромні автобіографії Пантелеймона Куліша: «Кохавсь Куліш у чистоті і коло своєї особи вродливої і навкруги себе…» («Жизнь Куліша», опублікована анонімно).
Трохи менш очевидне: «Озираючись назад, можемо сказати без кощунства про його [Шевченка] великого, хоть і пригашеного дечим, духа: “Он бѣ свѣтильник горя́ и свѣтя́”» («Історичнє оповіданнє»). Це слова Христа про Йоана Хрестителя. Тож якщо Йоан – це Шевченко, тоді Христос – хто? Так отож.
Tags: ІУЛ
Subscribe

  • Преміальне

    Шевченківська премія повертає номінацію "Літературознавство та мистецтвознавство". Нагадаю, що її прибрали кілька років тому, після того, як на неї…

  • «Ксендзы охмуряют Козлевича»

    Кілька фактів, які, здається, раніше не зіставляли. Зі спогадів Андрія Козачковського про Шевченка: наприкінці 1845 року поет приїхав до свого…

  • Поповнення лексикону

    Чудове слово у Куліша: "н едурень" ("Великий н едурень випити").

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments