January 22nd, 2019

The Morra

Несвяткове

Незадовго до загибелі Петлюра написав популярну брошурку для народу під чарівною назвою "Московська воша".

І є в ній такі золоті слова: "Отаке, куме, скоїлось з нами. Покутуємо ми: — може за наші гріхи, а може й за гріхи та помилки і дідів, і прадідів наших. Покутуємо і за свою темноту, і за свою незрячість, і за те «моя хата зкраю, нічого не знаю». Покутуємо за те, що далі свого села нічого не хочемо знати та думаємо, що за тином нашим і світ кінчається. А може й за помилки проводирів наших..."

Ну?! "Проводирів, що перегризлися між собою"? "...що були нездатні до послідовної політики"? "...що галасували - "ворог у Києві, а не у Москві"?" "...що ставили соціальні вимоги перед національними?"

Аж ніяк. "...що не зуміли як слід в руки нас взяти та не примусили нас за власну долю боротись".

Ах ти ж молодець який. "Wrong kind of people", а сам - весь у білому, тільки шкода, що не Піночет. (Як і Винниченко, тільки на тому взагалі клейма ніде ставити.) Нічого не забули, нічому не навчилися.

P.S. (Ситуація "wrong kind of people" vs "wrong kind of government" не тільки можлива, але й вічно актуальна. Як казав Гайнлайн, "найкращий аргумент проти демократії - розмова зі звичайним виборцем". Але зараз я - лише про психологію провідників визвольних