June 18th, 2019

... and the Bookman

Как-то

В 1989 году в журнале «Пионер» напечатали повесть Юлия Даниэля «Бегство». Повесть, признаюсь, я забыл совершенно, зато одну фразу из предисловия Нагибина запомнил, как оказалось, почти дословно:

«По окончании срока заключения пути писателей разошлись: Андрей Синявский уехал в Париж, где как-то устроил свою жизнь, Юлий Даниэль избрал более трудный путь – он остался на родине».

Вероятно, фраза «…уехал в Париж, где стал профессором русской литературы в Университете “Париж IV – Сорбонна”» была бы не столь эффектной для юных читателей.
... and the Bookman

Пам'яти проєкту українського правопису присвячується

1848 року на львівському «Соборі руських учених» мали вирішити, що робити з «руською мовою»: розвивати її на основі староруській, церковнослов’янській, великоруській чи «простонародної бесіди», уніфікувати правопис за фонетичним чи етимологічним принципом. І вирішили:

«Писати такъ, якъ бôльшôсть народа вимавляє, але при тôмъ уважати на етимологію, якъ того потреба зайде. […] Тіи правила становлятся для книжокъ шкôльныхъ и для тыхъ писателêвъ, котріи ся въ грамматикальніи доходженья сами не запускаютъ, але ученымъ любовникамъ такихъ рѣчей лишаєся вôльнôсть власного правопису, абы дальшого розвитія єго не тамовати» .

Тобто – як завгодно; тобто – як завжди.