March 3rd, 2020

... and the Bookman

"Де не станеш"

Богдан Лепкий, близько 1917 р.:

Де не станеш – могили, могили!
Де не глянеш – терпіння, терпіння!
Що аж дивно – звідкіль тої сили
Взяло наше слабе покоління.

Тої сили, щоби перебути
Ті надлюдські кріваві зусилля,
Того гарту, щоб шиї не вгнути
У ярмо – з розпуки і з безсилля.

Розліталися дуби трісками,
Розсипалися в дроби ґраніти,
А в тім пеклі, десь під попелами,
Старці мерли й родилися діти.