October 4th, 2020

... and the Bookman

Почему классическую украинскую литературу нельзя читать в русских переводах

(если переводчики – не Пастернак или Асеев)

Есть у Юрія Федьковича такое стихотворение – не лучшее, прямо скажу, – «Дезертер». Вот оно (обратите внимание прежде всего на ритм):

Ой сів же він при столику,
При світлі думав,
Писанєчко дрібнесеньке,
А він го читав.
Писанєчко дрібнесеньке,
Листочок як сніг,
Склонив же він головоньку,
К столови на ріг.
«Ой ненечка старенькая
Ми пише в одно,
Шо там зима тяженькая,
А їй студено;
«Нема, нема єї кому
Врубати дрівець,
Бо їй синок, оден в дому,
Цісарскій стрілец».
І схопився, як поломінь,
Полетів, як птак,
А вітер з ним не йде вдогінь,
Бо годі му так;
Бо він летить до матоньки
Старої домів,
Дрівець єї врубатоньки,
Би хатку нагрів.

А вот перевод Л. Вышеславского:

ДЕЗЕРТИР
За столик к свету слабому присел он и читал,
Запутанные буковки прилежно разбирал.
Запутанные буковки, листочек небольшой...
И — уронил головушку, охваченный тоской.
«Старушка мать несчастная пишет мне сама,
Что там зима ненастная, жестокая зима.
И некому ей, старенькой, наколоть дровец,
Ведь сын ее единственный — цесарский стрелец».
И он взметнулся пламенем, как птица, полетел,
Так быстро, что догнать его и ветер не сумел.
Летел с такою силою, чтобы в краю родном
Спасти старушку милую, согреть родимый дом.

И вот так — всё.
... and the Bookman

Хвилинка інформації

Якби в романі сучасного письменника Мазепа вжив слово "інформація", нещасного автора заклювали б і заплювали.
А Мазепа так і справді казав («Источники для истории запорожских козаков» Яворницького, т. 1, с. 323). Та й у літописі Величка слово зустрічається.