Михаил Назаренко (petro_gulak) wrote,
Михаил Назаренко
petro_gulak

Украинские фейри

Юрій Винничук. Легенда

Зазвичай вони об'являлися в старій густій вербі. Спочатку тільки шелест, тільки шепіт, шемрання… потім мигтіли долоні і тонесенькі пальці. Наче грав хтось на фортеп'яні, бо згодом і шелест уже нагадував музику.

Вони ховалися в листі. Ми помічали часом їхні очі — здивовані й сміхотливі. Або вуста.

Коли ж ми розсували зелені штори верби і намагалися їх побачити, вони зникали, а шемрання влягалося.

Чорне дупло верби зяяло пусткою і гнівом. Ми тицяли в нього палками і розбігалися з вереском, коли зачували розлючене кректіння.

Їм було важко до нас призвичаїтись.

Коли вони вимерли, ми враз відчули себе дорослими і теж почали вимирати.
Tags: fields, texts
Subscribe

  • Лектор готовий

    Мені було дуже цікаво прочитати курс лекцій «ХХ століття: канон і поза каноном» у "Dom Майстер Клас", і я вдячний усім, хто дивився лекції та…

  • Кажинный раз на этом самом месте

    Ольга Седакова: "М.Л.Гаспаров обычно отвечал без малейшего промедления - и при этом такими фразами, которые как будто не должны были бы успеть…

  • Бобе майсес

    Сто лет этот мультфильм не пересматривал. "И ребе сказал ему: - А как же!.."

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments